5.8 ћ≈’јЌ≤«ћ ћ»“Ќќ-“ј–»‘Ќќ√ќ –≈√”Ћё¬јЌЌя

ћитно-тарифне регулюванн¤ ¤к зас≥б економ≥чного характеру зд≥йснюЇ св≥й регулюючий вплив опосередковано: через механ≥зм ц≥ноутворенн¤ ≥ таким чином в≥дмежовуЇ нац≥ональний ринок в≥д загальносв≥тового. —плата мита п≥двищуЇ ц≥ну на ≥мпортний товар, знижуЇ його конкурентоспроможн≥сть в≥дносно аналог≥чних товар≥в нац≥онального походженн¤. ÷е ставить нац≥ональних виробник≥в у б≥льш спри¤тлив≥ умови, спри¤Ї п≥двищенню њх рентабельност≥, позитивно впливаЇ на процес накопиченн¤ кап≥талу ≥ темпи розвитку нац≥ональноњ економ≥ки.

ѕри визначенн≥ ставок мита головними критер≥¤ми повинн≥ бути:

Х економ≥чн≥ ≥нтереси держави в ц≥лому,

Х ≥нтереси нац≥ональних виробник≥в ≥ споживач≥в,

Х можлив≥сть та доц≥льн≥сть зам≥ни ≥мпортноњ продукц≥њ в≥тчизн¤ною,

Х ≥нтереси збереженн¤ пр¤мих зв'¤зк≥в, виробничоњ кооперац≥њ;

Х заохоченн¤ або стримуванн¤ ≥мпорту товар≥в у залежност≥ в≥д ступен¤ њх обробки;

Х спри¤нн¤ виробництву товар≥в експортного призначенн¤ через систему п≥льг на ≥мпорт сировини ≥ компонент≥в,

Х доц≥льн≥сть обмеженн¤ ≥мпорту окремих товар≥в або п≥двищенн¤ прибутк≥в держбюджету в≥д њхнього ≥мпорту,

Х можлив≥сть маневруванн¤ р≥внем мита у ход≥ м≥ждержавних торговельних переговор≥в дл¤ одержанн¤ зустр≥чних поступок.

ѕод≥бний п≥дх≥д вимагаЇ на¤вност≥ б≥льш посл≥довноњ ≥ виваженоњ пол≥тики по митному регулюванню.  р≥м заклик≥в захищати неконкурентноспроможну в≥тчизн¤ну продукц≥ю, ¤к≥ лунають з боку в≥дпов≥дних лоб≥, необх≥дно також враховувати ≥нтереси споживач≥в щодо доступу до ≥мпортних товар≥в високоњ ¤кост≥ за пом≥рними ц≥нами та можлив≥ насл≥дки протекц≥он≥стських д≥й нашоњ держави у зовн≥шньопол≥тичних в≥дносинах. Ќе Ї секретом, що в≥д введенн¤ митого тарифу на ≥мпорт у виграш≥ сказалис¤ виробники та державний бюджет, а в програш≥ Ч споживач≥". ћитний тариф, ¤к ≥ будь ¤кий податок, приводить до перерозпод≥лу прибутк≥в до державного бюджету та виробник≥в в галуз¤х, ¤к≥ захищен≥ цим тарифом. јле, сукупний виграш виробник≥в ≥ держави Ї меншим н≥ж сукупний програш споживач≥в, це по¤снюЇтьс¤ тим, що: по-перше, споживач≥ вимушено скорочують споживанн¤ продукц≥њ, оск≥льки вона стаЇ дорожчою; по-друге знижуЇтьс¤ ефективн≥сть розпод≥лу ресурс≥в, оск≥льки розширюЇтьс¤ виробництво у недостатньо конкурентоспроможних в≥тчизн¤них ф≥рм з б≥льш високим р≥внем витрат. јле з ≥ншого боку, п≥дтримка в≥тчизн¤ного виробника та наповненн¤ державного бюджету спри¤Ї зайн¤тост≥ населенн¤ та зб≥льшенню видатк≥в на соц≥альну сферу, тим самим зб≥льшуючи життЇвий р≥вень населенн¤.

ѕод≥бна ситуац≥¤ вимагаЇ комплексного п≥дходу, що означаЇ, що п≥д час застосуванн¤ певного засобу впливу необх≥дно враховувати нац≥ональн≥ ≥нтереси держави, њњ м≥жнародно-правов≥ зобов'¤занн¤, прогнозувати насл≥дки в≥дпов≥дних д≥й на великий пром≥жок часу вперед. јле при цьому, на нашу думку, захищати нац≥ональних виробник≥в потр≥бно саме в≥д недобросов≥сноњ конкуренц≥њ, а не просто в≥д конкуренц≥њ, ¤к це хот≥ли б де¤к≥ пол≥тики, або це означало б, що митна пол≥тика ”крањни розвиваЇтьс¤ в зовс≥м ≥ншому напр¤мку, н≥ж це робитьс¤ у б≥льшост≥ крањн св≥ту. ≤ ¤кщо комусь подобаЇтьс¤ протекц≥он≥зм, то не сл≥д забувати, що найб≥льш поширеним в≥н був у XIX стол≥тт≥ ≥ дл¤ останнього року 20 стор≥чч¤ в≥н вже трохи застар≥в. Ѕ≥льш того, намаганн¤ будь-¤ким чином захистити внутр≥шн≥й ринок неодм≥нно з≥штовхнутьс¤ з тиском з боку ≥нших держав в ≥нтересах ¤ких в≥дкрити доступ дл¤ своњх товар≥в на украњнський ринок.

ќптимальним в так≥й ситуац≥њ вбачаЇтьс¤ шл¤х вимаганн¤ двосторонн≥х зустр≥чних поступок, коли л≥берал≥зац≥¤ митноњ пол≥тики нашоњ держави повинна проводитись на паритетних засадах з њњ торг≥вельними партнерами ≥ зб≥льшенн¤ доступу товар≥в ≥ноземного походженн¤ на внутр≥шн≥й ринок ”крањни повинен компенсуватис¤ наданн¤м доступу дл¤ ”крањнських товар≥в на ринки ≥нших держав. ќстаннЇ ¤вно не входить у плани держав того ж ™вропейського —оюзу, а економ≥чна ситуац≥¤ в ”крањн≥ не даЇ реальноњ можливост≥ диктувати своњ правила гри. ќдним з виход≥в з ц≥Їњ ситуац≥њ Ї ¤комога скор≥ший вступ ”крањни до —в≥товоњ ќрган≥зац≥њ “орг≥вл≥, що зокрема передбачаЇ значне реформуванн¤ митного тарифу.

” св≥тл≥ цього питанн¤ необх≥дно згадати ще один документ п≥д назвою " онцепц≥¤ трансформац≥њ митного тарифу ”крањни на 1996-2005 роки в≥дпов≥дно до системи √ј““/—ќ“". ÷¤  онцепц≥¤ визначаЇ загальн≥ напр¤мки трансформац≥њ ставок вв≥зного мита, ¤к≥ б забезпечили ”крањн≥ приЇднанн¤ до √енеральноњ угоди з тариф≥в ≥ торг≥вл≥ та вступ до —в≥товоњ орган≥зац≥њ торг≥вл≥, що мало б надати украњнським товарам в≥льний доступ на ринки крањн-член≥в ц≥Їњ угоди.

—татт¤ 2  онцепц≥њ накреслила р¤д завдань, ¤к≥ повинн≥ бути дос¤гнут≥ трансформац≥Їю митного тарифу, це:

"≤нтеграц≥¤ економ≥ки ”крањни у св≥тову ринкову систему,

забезпеченн¤ доступу товар≥в, що експортуютьс¤ з ”крањни, до зовн≥шн≥х ринк≥в;

забезпеченн¤ стаб≥льного та передбачуваного розвитку економ≥ки ”крањни, залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й;

приведенн¤ товарноњ номенклатури, а також р≥вн¤ ставок вв≥зного мита митного тарифу ”крањни у в≥дпов≥дн≥сть з вимогами √армон≥зованоњ системи опису та кодуванн¤ товар≥в 1996 року; —в≥товоњ –ади митного сп≥вроб≥тництва (дал≥ Ч √— 1996 —–ћ—) та р≥шень ”ругвайського раунду переговор≥в у рамках √ј““; запровадженн¤ режиму найб≥льшого спри¤нн¤ у сфер≥ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ з крањнами-членами —ќ“.

 ≥нцевою метою трансформац≥њ митного тарифу ”крањни Ї дос¤гненн¤ п≥сл¤ зак≥нченн¤ перех≥дного пер≥оду р≥вн¤ середньозваженоњ ставки вв≥зного мита не б≥льш ¤к 14 в≥дсотк≥в".

–еформуванн¤ митного тарифу повинно в≥дбуватис¤ поступово, а п≥д час реформуванн¤ повинн≥ вживатис¤ заходи захисту прав нац≥ональних товаровиробник≥в та забезпеченн¤ необх≥дних надходжень до державного бюджету. ¬≥дкритт¤ нац≥онального ринку ”крањни дл¤ ≥ноземних товар≥в повинно в≥дбуватис¤ на умовах взаЇмност≥ з крањнами-членами —ќ“.

” процес≥ реформуванн¤ мають встановлюватис¤ ставки вв≥зного мита на промислов≥ товари, граничний р≥вень ¤ких не перевищуЇ «ќ в≥дсотк≥в, а на с≥льськогосподарську продукц≥ю Ч 70 в≥дсотк≥в в≥д њхньоњ митноњ вартост≥. ѕри цьому низьк≥ ставки вв≥зного мита повинн≥ встановлюватис¤ на сировину, середн≥ Ч на нап≥вфабрикати та висок≥ Ч на готову продукц≥ю. ѕрот¤гом перех≥дного пер≥оду найвищ≥ ставки повинн≥ застосовуватись до товар≥в, аналоги ¤ких виробл¤ютьс¤ в ”крањн≥, л≥так≥в, предмет≥в розкош≥ ≥ автомоб≥л≥в; найнижч≥ Ч на товари, ¤к≥ не виробл¤ютьс¤ в ”крањн≥, належать до "критичного" ≥мпорту або використовуютьс¤ украњнською промислов≥стю ≥ с≥льським господарством.

як зрозум≥ло з назви ц≥Їњ  онцепц≥њ, њњ виконанн¤ було розраховане приблизно на дес¤ть рок≥в, з ¤ких залишилос¤ лише т≥льки ш≥сть. “ож будемо спод≥ватис¤, що в украњнськ≥й економ≥чн≥й пол≥тиц≥ в≥зьме гору здоровий глузд ≥ наша держава п≥де шл¤хом, ¤ким йдуть вс≥ розвинут≥ (≥ не т≥льки) крањни, бо ≥ншого шл¤ху дл¤ цив≥л≥зованого розвитку просто не ≥снуЇ.

Hosted by uCoz
«ћ≤—“ ƒјЋ≤ Ќј«јƒ